Гломерулонефрит - двостороннє ураження нирок, в основі якого лежить пошкодження ниркових клубочків. Нирковий клубочок (гломерула) складається з безлічі капілярних петель, які утворюють фільтр, через який рідина переходить з крові до системи ниркових канальців. При ураженні ниркових клубочків порушуються процеси фільтрації. З одного боку через пошкоджені стінки капілярів в сечу починають проникати клітини крові, білки та інші компоненти крові, настільки необхідні нашому організму. З іншого боку нирки втрачають здатність виводити з організму воду і токсичні продукти обміну.

Гломерулонефрит - це ціла група різнорідних захворювань. Виділяють первинний гломерулонефрит, коли патологічний процес обмежен нирками і вторинний, коли ураження нирок є наслідком якого-небудь системного захворювання. Гострий гломерулонефрит має тривалість до кількох тижнів, підгострий до декількох місяців, хронічний до року і більше. Хронічний гломерулонефрит є однією з основних причин хронічної ниркової недостатності, що потребує гемодіалізу і трансплантації нирки.

Причини захворювання

- інфекційні захворювання, серед яких найбільш часто розвивається постстрептококовий гломерулонефрит, рідше причиною захворювання можуть стати інші бактеріальні, вірусні та паразитарні інфекції. Механізм ураження має імунний характер і не пов'язаний з прямою дією інфекційних агентів. Тому гломерулонефрит розвивається зазвичай через декілька тижнів після перенесеної інфекції;
- токсичні фактори (органічні розчинники, алкоголь, наркотики, ртуть, деякі лікарські препарати);
- системні захворювання різної природи: системний червоний вовчак, вузликовий періартеріїт, хвороба Шенлейн - Геноха, синдром Гудпасчера та інші васкуліти, амілоїдоз;
- спадкові синдроми з ураженням нирок: синдром Альпорта, хвороба Фабрі та ін

Симптоми

Клінічними ознаками гломерулонефриту є підвищення артеріального тиску, набряки, зменшення об'єму виділеної за добу сечі (олігурія). При появі подібних симптомів слід негайно звернутися до лікаря. Особливо пильно слід контролювати свій стан після перенесених інфекцій стрептококової етіології (ангіна, шкірне імпетиго).

При лабораторних дослідженнях сечі виявляють протеїнурію (білок в сечі) і гематурію (еритроцити в сечі) різного ступеня виразності, цилиндрурию. У біохімічному аналізі крові виявляється диспротеїнемія (порушення співвідношення білкових фракцій), іноді гіперліпідемія і часто гиперазотемия.