М'ЯКІ КАПСУЛИ з Ca, Fe, Zn (кальцій, залізо, цинк) - ЧАСТИНА 2

Склад діючих речовин:
кальцію карбонат, заліза глюконат, глюконат цинку, лецитин, соєву олію.

Показання:
поповнює нестачу кальцію, заліза, цинку в організмі, сприяє росту і розвитку кісток, зміцнює опорно-руховий апарат, покращує кровотворення і процес загоєння ран, покращує пам'ять, підвищує стійкість до стресів, зміцнює шкіру, нігті, волосся.

Рекомендації по застосуванню:
по 1 капсулі двічі на день після їди. Курс – 30 днів.

Застереження при застосуванні:
індивідуальна непереносимість, тяжка ниркова недостатність, активна форма туберкульозу, перший триместр вагітності.

Форма випуску: 20 капсул по 500 мг.

КУПИТИ МОЖНА ТУТ>>>

РОЛЬ ЦИНКУ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ

Вміст цинку (zink) в організмі людини становить 1, 5 - 3 г (у жінок – 1,5, у чоловіків – 2,5 – 3г), з них 60% в кістковій та м'язовій тканинах, 20% - в шкірі. Найвищий рівень мікроелемента в еритроцитах і лейкоцитах, в передміхуровій залозі і сперми у чоловіків.

Цинк в організмі людини:

Обмін речовин: цинк бере участь у синтезі й розщепленні білків, жирів і вуглеводів.
Імунна система: цинк сприяє діяльності лейкоцитів, антитіл, гормонів, роботі вилочкової залози, що підвищує опірність організму і прискорює загоєння ран. Він також здійснює детоксикуючу функцію, видаляючи з організму двоокис вуглецю.
Гормони: цинк необхідний для секреції, продукування та утилізації інсуліну, бере участь в обміні вуглеводів. Він оберігає від руйнування бета-клітини підшлункової залози, що синтезують інсулін. Цинк приймає участь в процесах обміну, які відбуваються в надниркових, щитовидної залозі, гіпофізі, яєчниках і сім'яниках. Зміст його набуває велике значення для формування чоловічих статевих гормонів та здорового стану простати.
Ферменти: цинк знаходиться у складі понад 300 ферментів, що це унікальна особливість мікроелемента за кількістю і різноманітністю фізіологічних функцій.
Вітаміни: він покращує всмоктування вітаміну Е, підтримує нормальний рівень цього вітаміну в крові. Крім того, бере участь в обміні вітаміну A.
Кістки і зуби: цинк сприяє підтримці цілісності зубів, він перебуває в структурі і ферментах кісткової тканини.
Шкіра: цинк необхідний для здорового стану шкіри, беручи участь у локальному синтезі білків і гормонів, пов'язуючи вітамін А, прискорюючи загоєння ран і регенерацію тканин, знімаючи запальні процеси.
Поділ і ріст клітин: цинк відіграє головну роль у формуванні ДНК і поділ клітин, сприяє стабілізації структури РНК, ДНК, рибосом. З цієї причини він потрібний для росту і регенерації кісток, тканин, волосся і нігтів.
Період вагітності: кількість цинку в організмі матері обумовлює правильне формування губ та піднебіння, очей, головного мозку, кісток, серця, легень, органів сечостатевої системи у дитини, крім того, впливає на збереження повного періоду вагітності.
Головний мозок і нервова система: цинк необхідний для утворення передавачів-медіаторів. Передбачається, що порушення обміну цинку може спровокувати хворобу Альцгеймера.
Печінка: цинк сприяє нормальній роботі печінки і вивільненню нею вітаміну А.
Інші функції: мікроелемент необхідний для повноцінної реалізації органів сприйняття, підтримуючи смакові і нюхові рецептори, загострюючи зір, будучи переважаючим мінеральною речовиною в структурі очі.

Цинк ефективно справляється з алкогольною інтоксикацією. Його цинку може збільшувати особливо у дітей і підлітків схильність до алкоголізму.
Цинк бере участь у виробленні соляної кислоти в шлунку, в процесі перетворення жирних кислот в простагландини (prostaglandins), що регулюють частоту пульсу, кров'яний тиск і роботу шкірних жирових залоз. Також він впливає на процес скорочення м'язів, сприяє підтримці кислотно-лужної рівноваги.

Взаємодія з міддю: ряд функцій міді і цинку взаємопов'язані (вони беруть участь в роботі ферменту супероксиддисмутази), з цієї причини важливий баланс, який впливає на рівень жировмісних білків (ліпопротеїнів) в крові.

Норма цинку

Добова норма цинку в харчуванні – 15 - 25 мг. У період вагітності у зв'язку з незамінністю цинку для нормального розвитку і росту дитини потреба в ньому зростає і становить 100 мг протягом усього періоду вагітності, або додатковий прийом - 0,6 мг на добу. Недостатність цинку у матері спричинить тривалі, передчасні пологи, атонічні кровотечі (виникають в післяпологовому і в перші години післяпологового періоду в результаті повної нездатності до скорочення маткової мускулатури).

Цинк в продуктах харчування:
• М'ясо, птиця: гуси, свинина, курка, яловича печінка.
• Сир, молоко, яйця.
• Волоські горіхи, насіння гарбуза, соняшнику.
• Риба (оселедець), морепродукти (креветки, устриці).
• Зернові: продукти з цільного зерна, висівки, зародкові частини зерна, вівсяна, гречана крупи. У процесі розмелювання пшениці втрачається фактично 80%.
• Бобові.
• Гриби.
• Овочі: картопля, капуста, буряк, морква.
• Фрукти: яблука, груша, слива, вишня.

Недолік цинку

Недолік цинку в організмі підрозділяють на три форми: підгостру, гостру і хронічну.
Виразний дефіцит цинку зафіксовано при вродженому энтеропатическим акродерматите.

Причини дефіциту цинку:
• Післяопераційні стани, парентеральне харчування, різні види опіків.
• Надмірне надходження в організм естрогенів, кортикостероїдних препаратів, сечогінних засобів і ряду інших медикаментозних препаратів.
• Надмірна кількість свинцю, ртуті, кадмію, міді.
• Зловживання алкогольними напоями.
• Велика витрата цинку в період вагітності і лактації, одужання і загоєння ран, при інтенсивному потовиділенні і хронічному кровотечі ШКТ.
• Порушення процесу всмоктування мікроелемента в кишечнику в результаті дисбактеріозу, ферментопатії та інших патологічних станів.
• Наявність кишкових паразитів (глистових інвазій).
• Себорея, псоріаз.
• Вегетаріанство через споживання значної кількості фитата (в білках сої міститься цинк в менш доступній формі в зв'язку з наявністю фитиновой кислоти) підвищується ймовірність розвитку нестачі цинку.

Хвороби, пов'язані з нестачею цинку

Патології травного тракту (синдром короткої кишки, спру, хвороба Крона, обхідний шлунковий анастомоз) стають причиною зниження всмоктування цинку у зв'язку з порушенням энтеропанкреатической циркуляції.
Наявність алкогольного цирозу печінки часто викликає розвиток гиперцинкурии (вивільнення цинку з пошкоджених клітин), гипоцинкемии (недостатності цинку) і зниження рівня цинку в печінці.

Симптоми дефіциту цинку:
• Стомлюваність, нервозність, зниження пам'яті, порушення сну.
• Гіперактивність.
• Депресії.
• Підвищення схильності до алкоголізму.
• Зменшення гостроти зору.
• Втрата смакових відчуттів, розлади нюху, виникнення виразок в порожнині рота.
• Втрата апетиту, зниження ваги.
• Діарея.
• Недокрів'я.
• Шкірні захворювання: погане загоєння ран, вугрі, фурункульоз, дерматит, екзема, псоріаз, лускаті висипання на шкірі, трофічні виразки.
• Ураження нігтів: розшарування, виникнення плям білого кольору.
• Ураження волосся, як правило, слід після появи дерматиту: тьмяний колір, лупа, уповільнення процесу зростання, втрата волосся. Характерною особливістю є осередкове облисіння.
• Зниження кількості інсуліну, підвищення ймовірності розвитку цукрового діабету.
• Уповільнення зростання, гіпогонадизм, затримка статевого дозрівання у дітей, особливо у хлопчиків. Зниження сексуальної активності, розвиток імпотенції.
• Підвищення ймовірності виникнення аденоми передміхурової залози.
• Передчасні пологи, народження дітей з ослабленим здоров'ям, жіноче безпліддя.
• Зниження роботи імунної системи, опірності до інфекцій, виникнення частих і тривалих простудних захворювань, алергічних патологій.
• Підвищення ймовірності розвитку новоутворень.
• Передчасне старіння.
• Концентрація в організмі свинцю, заліза, кадмію, міді.

Надлишок цинку в організмі

Доза цинку понад 200 мг на добу є блювотним засобом.
Тривалий прийом добавок цинку, що перевищують 150 мг на день, стає причиною погіршення роботи імунітету і появи ерозій у шлунку.

Серед ознак гострого отруєння цинком відзначалися: болі в області епігастрії, блювання, нудота, діарея. Хронічна інтоксикація призводила до вторинного дефіциту міді.

Причини надлишку цинку в організмі:
• Надмірна кількість надходження цинку в організм, наприклад, в процесі контакту зі сполуками мікроелемента в умовах виробництва.
• Неконтрольований прийом препаратів цинку, включаючи цинкові мазі.
• Порушення цинкового обміну.

Симптоми надлишку цинку:
• Зниження роботи імунної системи, розвиток аутоімунних реакцій.
• Патологічні стану нігтів, шкіри, волосся.
• Болі в області шлунка, нудота.
• Зниження рівня кадмію, міді, заліза в організмі.
• Порушення роботи печінки, підшлункової залози, простати.

ГЛЮКОНАТ ЦИНКУ

Показання: лікування захворювань, пов'язаних з дефіцитом цинку або його зниженим вмістом в організмі, таких як энтеропатический акродерматит, вогнищева і злоякісна алопеція, гнійні прищі, хронічний нейродерміт при заміні стероїдів на кортикостероїди, ламкість волосся, порушення процесу загоєння ран, імунні порушення, психоневрологічні розлади, статеві дисфункції у чоловіків, порушення росту і зору у дітей.

Протипоказання: підвищена чутливість до препарату; ниркова недостатність. Не слід застосовувати зовнішньо на сочащиеся або покриті струпами рани.
Вагітність і лактація: немає інформації щодо безпеки застосування препаратів, що містять цинк, під час вагітності і в період лактації.

ЛЕЦИТИН

Лецитин – основний компонент мієлінової оболонки, захисної оболонки нервових клітин і волокон. Приблизно 30% мієліну ЦНС складається з лецитину. Ізолюючі захисні тканини, що оточують головний мозок, хребет і тисячі кілометрів нервів на 66% складаються з лецитину. У мієліновому шарі у людей, які страждають на розсіяний склероз, кількість лецитину нижче норми.

Лецитин бере участь у багатьох біохімічних процесах. Він володіє здатністю знижувати рівень холестерину в крові. Через кілька тижнів постійного приймання лецитину відзначається зниження його кількості. Встановлено, що лецитин рослинного походження (наприклад, з бобів сої) сприяє більш ефективному розчиненню холестеринових відкладень, ніж лецитин тваринного походження (наприклад, з яєць). Лецитин – кращий друг печінки. Більша кількість лецитину в нашому організмі міститься саме в цьому органі – 65% від загального числа. Тому препарат лецитину призначається при будь-яких патологіях печінки – гепатити, ожиріння печінки, інтоксикаціях, цирозах.

При алкогольній інтоксикації лецитин також підтримає здоров'я печінки і знизить неприємні симптоми абстинентного синдрому (похмілля). Він активізує здатність організму чинити опір токсинів і стимулює вироблення жовчі, провокує активну регенерацію (відновлення) клітин печінки. Хоча любителям випити треба лікувати не печінка, а голову. Крім того, лецитин сильний антиоксидант, здатний виводити токсини з організму.

Лецитин проти холестерину. Оскільки холестерин міститься в тих же продуктах, що і лецитин, користь і шкоду від вживання таких продуктів як би зрівнюється. Лецитин утримує холестерин в розчиненому вигляді і, відповідно, перешкоджає його відкладенню на стінках кровоносних судин. Додатково надходить в організм лецитин сприяє виведенню вже почав відкладатися холестерину, знижуючи його загальний рівень на 15-20 відсотків.

Крім того, лецитин активізує роботу ферментів по розщепленню жирів, стабілізує жировий обмін, сприяє кращому засвоєнню вітамінів А, D, E і К Фосфоліпіди активізують мікроциркуляцію крові в організмі. Тому лецитин, практично не маючи побічних дій, незамінний для профілактики хвороб серця і атеросклерозу. Його також виписують пацієнтам в період відновлення після інфарктів та інсультів.

Лецитин зміцнює пам'ять, покращує увагу і підвищує сприйнятливість у дітей, особливо важко піддаються навчанню. Застосування лецитину для відновлення нервових тканин не дає небажаних ефектів, в той час як інші препарати можуть надавати побічна дія.

Лецитин необхідний дитині з перших днів життя – в першу чергу для формування і розвитку центральної нервової системи. При грудному вигодовуванні дитина отримує лецитин з молоком матері. Якщо ж з якихось причин природне вигодовування неможливе, дефіцит лецитину потрібно усувати. Також особливо уразливий при нестачі лецитину дитячий організм під час стресів. Перші серйозні переживання починаються в період адаптації спочатку в садочку, потім у школі. Про першокласників розмова окрема. В цей період просто необхідний лецитин. Він стимулює мозкову активність, знижує стомлюваність. Поліпшує пам'ять, увагу, підвищує стресостійкість.

Лецитин захистити слизову оболонку шлунково-кишкового тракту від шкідливих впливів. Тому його прийом показаний людям, що страждають гастритами, колітом і виразковою хворобою.

При псоріазі і дерматиті прийом лецитину значно зменшить неприємні симптоми. Тому він часто використовується при комплексному лікуванні шкірних захворювань.

Призначають лецитин і при різних жіночих хворобах аж до раку матки. Тому його прийом – хороша профілактика онкозахворювань жіночої статевої сфери.

Ще одне чарівне властивість лецитину – здатність нормалізувати рівень цукру в крові. Він зміцнює мембрани клітин підшлункової залози, зокрема бета-клітин, які відповідають за вироблення інсуліну. Таким чином, при цукровому діабеті першого типу лецитин знижує зовнішню інсулінову потреба. При діабеті другого типу компенсує недолік есенціальних фосфоліпідів та жирних кислот.

Незамінний лецитин і для мозку. Доведено, що регулярний прийом лецитину може призупинити розсіяний склероз (розпад мієлінової оболонки мозку), поліпшити мозкову активність при хворобі Паркінсона та синдромі Альцгеймера.

Дефіцит лецитину в жовчі є однією з причин порушення метаболізму жирів і, як наслідок, утворення жовчних каменів, тому його прийом сприяє їх виведенню з організму. Лецитин захищає печінку від дії консервантів, інсектицидів, токсинів, лікарських препаратів, алкоголю і т. д.

Нормальні функції статевих залоз також часто залежать від вмісту лецитину в раціоні.

Необхідне для споживання кількість лецитину залежить від загального стану організму та інтенсивності навантажень. При фізичному навантаженні вміст лецитину в м'язах підвищується. Це сприяє підвищенню їхньої витривалості. З віком кількість лецитину знижується. Його недолік призводить до витончення мієлінової оболонки, порушення роботи нервової системи і появи дратівливості, синдрому хронічної втоми, мозкового виснаження, нервового зриву. Важливість лецитину для активної життєдіяльності організму може бути проілюстрована тим фактом, що при голодуванні, коли жирові відкладення і білки розщеплюються для вивільнення енергії, лецитин використовується організмом в саму останню чергу.

Як організм реагує на недолік лецитину?
Першою від нестачі лецитину страждає нервова система. Розлад пам'яті, постійні зміни настрою, зниження уваги, безсоння – ось основні симптоми дефіциту лецитину в організмі.
Крім того, якщо лецитину, що надходить з їжею, людині недостатньо, починається розлад травлення – неприйняття жирної їжі, часті проноси і здуття живота. Порушується робота печінки і нирок.
Може підвищуватися артеріальний тиск, прогресують хвороби шлунково-кишкового тракту, серця і судин, а також суглобів.

Природні джерела лецитину

Назва речовини походить від грецького «lekithos», що в перекладі означає «яєчний жовток». Відповідно, лецитин в достатній кількості є в яйцях, а також в продуктах, що містять велику кількість жиру, – яловичої або курячої печінки, насінні та горіхах, рибі, соняшниковій олії та м'ясі.
Деякі овочі і фрукти також містять лецитин. Так, багато лецитину в бобових, зокрема в сої. Сировиною для виробництва промислового лецитину найчастіше виступають саме соєва олія, соя та продукти її переробки.

Протипоказань до прийому лецитину – трохи. Зрідка, але бувають алергічні реакції на лецитин, постарайтеся не пропустити перші ознаки алергії і припинити приймати препарат. Крім того, небажаний прийом лецитину при вагітності (особливо перший триместр) та годування груддю. Серед побічних ефектів у дуже рідкісних випадках відзначають нудоту і підвищене слиновиділення, запаморочення.

СОЄВА ОЛІЯ

Вчені кажуть, що людина навчилася використовувати рослинні масла у своєму харчуванні ще в доісторичні часи, коли стало зароджуватися землеробство – і дійсно, багато олійні культури відомі людям вже не одне тисячоліття. В Україні ж, коли говорять про рослинному маслі, як правило, мають на увазі соняшникова олія: наші співвітчизники, на жаль, мало цікавляться властивостями інших масел.

Між тим, у світі існують сотні рослин, які ботаніки називають олійними, і в даний час вже більше 100 з них постійно використовуються для отримання рослинних масел, що володіють безліччю корисних і цілющих властивостей. Список олійних культур весь час зростає, так як промислові технології, що дозволяють отримувати олія з рослин, теж безперервно удосконалюються.

Однією з таких культур, відомих і популярних у всьому світі, є соя – дивно цілюща культура з воістину унікальними властивостями, проте в нашій країні вона непопулярна – і це не радує. Більше того, до сої та соєвих продуктів, вживаним людьми вже тисячі років, росіяни ставляться з упередженням, вважаючи їх генетично модифікованими – ніби їх не існувало до появи генетики як науки. Доходить до того, що соєва олія називають замінником олії, причому дешевим, і навіть радять утриматися від його вживання вагітним жінкам, тоді як насправді воно сприяє розвитку мозку майбутньої дитини. Дане оману можна пояснити незнанням, так і небажанням знати, і не тільки з боку виробників, але і з боку споживачів.

Користь і властивості соєвого масла

Соєва олія настільки цілюще, що весь організм стає здоровим і міцним, якщо ми вживаємо його постійно, причому діє воно направлено: чоловікам допомагає залишатися мужніми і сильними, жінкам – ніжними і красивими, а дітям воно необхідно для росту і повноцінного розвитку. Біологічна активність у цього масла вище, ніж в інших рослинних масел, і наш організм може засвоювати його на 98-100%.
На Сході про це знали з найдавніших часів: вже близько 5000 років тому, і навіть раніше, китайські учені і цілителі писали про його властивості у своїх трактатах – тоді з сої вже навчилися готувати десятки різних продуктів.
Європа в ті часи ще жила в кам'яному столітті, хоча і пізньому, а про сою там дізналися тільки в середині XVIII століття н. е.., і першими удостоїлися цього французи – їм часто щастило з новими продуктами харчування. У Франції потрапила навіть не соя, а тільки соєвий соус – в готовому вигляді, а до кінця століття про нього дізналися і в Англії.
Східні продукти тоді вважалися в Європі екзотичними, і тільки в 1873 році, коли в Австрії проходила виставка, про сою дізналися, як про сільськогосподарській культурі – там її було представлено близько 20 сортів.

Однак у нас соя стала відома ще пізніше, на початку XX століття, і в цьому «допомогла» російсько-японська війна: возити продукти на Далекий Схід було складно, довелося почати годувати армію соєвими продуктами.

Що стосується соєвого масла, то перші згадки про нього зустрічаються все-таки у китайських авторів, часто пов'язували його вживання з чоловічою сексуальністю – воно дійсно вважався найсильнішим афродизіаком. У той час уявлення про чоловічий статевий силі відрізнялися від наших досить різко – наприклад, вважалося, що нормальний чоловік повинен щодня (!) виконувати свій обов'язок не менше ніж з десятьма жінками – дружинами і наложницями, і тільки тоді він до глибокої старості буде в чудовій формі. Сучасним чоловікам вже точно не завадила б хоча б частину такої енергії, так що ігнорувати соєва олія навряд чи слід.

Склад соєвого масла

Склад соєвого масла вигідно відрізняється від складу багатьох інших рослинних олій. Перш за все, в ньому дуже багато вітаміну Е, необхідного для статевого здоров'я, і складається з обох форм – Е1 і Е2.
Сьогодні вже відомо, що вітамін Е – це «2 в 1», тобто дві форми одного вітаміну: Е1 – токофероли (альфа, бета, гамма, дельта), Е2 – токотрієноли (позначення ті ж). Необхідні обидві форми, щоб вітамін був засвоєний, і разом вони присутні тільки в натуральних продуктах харчування – в аптечних вітамінах токотриєнолів немає, а значить, вітамін Е з них просто не засвоюється.

А ось якщо регулярно вживати свіжі продукти з цим вітаміном, в тому числі і соєве масло, то він буде засвоєний організмом практично на 100% - різниця очевидна. На жаль, багато лікарів не знають про це (чи навіть не хочуть знати).

Інші компоненти соєвої олії: вітамін С, кальцій, натрій, магній, калій, фосфор; лецитин, насичені і ненасичені жирні кислоти. Найбільше лінолевої кислоти – вона може попереджати розвиток раку; потім йдуть олеїнова, пальмітинова, альфа-ліноленова і стеаринова. Ці речовини не дають накопичуватися в судинах холестерину, як і лецитин; соєве масло можна вживати для профілактики захворювань нирок, атеросклерозу, для зміцнення імунітету і зняття наслідків стресу; воно покращує обмін речовин і стимулює роботу кишечника.

В побічних діях соєвої олії, втім, як і будь-якого масла, можна вказати лише небезпека загострення жовчнокам'яної хвороби. Але тільки при передозуванні – не менше чайної ложки регулярного прийому або якщо випадково випити цілу коробку м'яких капсул.

Приймайте продукцію ЛІДЕР-ГРУП «КС «НОВЕ ЖИТТЯ» та будьте здорові!

(За матеріалами компанії "Нове Життя", 2015 р.)

<<< на попередню сторінку